Правильно визначені пріоритети

Побудова моделей бізнес-процесів у нашій Компанії визначається умовами та обставинами, що складаються, відповідно до стратегічних напрямків розвитку, визначених її топ-менеджментом.

Необхідність створення конкурентоздатного підприємства, усвідомлення керівництвом неефективності принципів функціонального менеджменту, стало поштовхом до впровадження процесного підходу в управлінні Компанією.

В «Хмельницькобленерго» це питання виникло при побудові та впровадженні системи управління якістю ще у 2002 році.

З того часу змінювались підходи до моделювання бізнес-процесів, підходи до виділення процесів та нотації моделювання, але пріоритет відносно побудови бізнес-моделі діяльності ПАТ «Хмельницькобленерго» залишався незмінним.

Що ж таке процесний підхід до управління? Який ефект Компанія отримує від його впровадження?

Нагадаємо, що основні засади процесного підходу до управління – це чітке визначення відповідальності, повноважень, ресурсів, інформаційних і управлінських зв'язків. 

Перевагою процесного підходу до управління є забезпечуваний неперервний контроль над зв'язками окремих процесів у межах системи процесів, а також над їхніми сполученнями та взаємодією.

Моделювання бізнес-процесів, їх оптимізація безпосередньо має вплив на операційну та стратегічну діяльність Компанії, та впливає як на фінансові показники, так і на рівень задоволеності споживачів та інших зацікавлених сторін.

Важливо усвідомити те, що моделювання бізнес-процесів не є разовим проектом. Змінюються вимоги зацікавлених сторін, змінюється спектр послуг та продукції Компанії, відбуваються зміни в законодавстві, а все це впливає на моделі бізнес-процесів. Отже моделювання носить ітеративний характер. В цілому ефективність бізнес-процесів визначається швидкістю та точністю реакції Компанії на внутрішні та зовнішні чинники.

В цілому впровадження процесного менеджменту можна розглядати як проект, оскільки для ефективного впровадження необхідно чітко визначити цілі впровадження, часовий проміжок, ресурси, у тім числі персонал. 

Які ж цілі «Хмельницькобленерго» переслідує впроваджуючи проект стосовно процесного менеджменту?

Звичайно, моделювання заради «моделей» є недопустимим. 

Основні практичні задачі проекту – це:
1. Впровадження та постійне удосконалення системи управління Компанії.
2. Управління бізнес-процесами, їх оптимізація.
3. Навчання персоналу: розуміння персоналом свого внутрішнього та зовнішнього споживача, місця та ролі процесу в системі процесів, орієнтація персоналу на кінцевий результат.
4. Регламентація діяльності.
5. Автоматизація бізнес-процесів.
6. Управління ризиками.
7. Впровадження системи збалансованих показників, удосконалення системи мотивації персоналу.
8. Підготовка Компанії до лібералізації ринку електричної енергії в Україні. 

При моделюванні бізнес-процесів у «Хмельницькобленерго» використовувались різні нотації моделювання, різні підходи до моделювання. Як приклад: нотація IDEF0, алгоритмічна мова моделювання - були побудовані моделі процесів підрозділів за напрямком маркетингу та управління фінансами. Також проведено оцінку часових проміжків виконання процесів та інше.

Із вдосконаленням системи управління Компанії відбувається розвиток невід’ємних складових аспектів функціонування системи, в тому числі і процесного підходу до управління.

Важливим етапом при впровадженні процесного підходу до управління є виділення бізнес-процесів Компанії верхнього рівня, розробка збалансованої системи показників «Хмельницькобленерго» (Положення про галузь діяльності 08-04-ПГД-06-2013 «Оцінювання діяльності ПАТ «Хмельницькобленерго»), впровадження системи бізнес-моделювання «Business Studio».

Процеси Компанії виділені у відповідності до аспектів діяльності, а саме: аспекту «Операційної діяльності», «Ресурсного аспекту», «Аспекту споживачів та інших зацікавлених сторін», аспекту «Фінансових результатів», аспекту «Оновлення та вдосконалення». Система процесів «Хмельницькобленерго» налічує 20 бізнес-процесів.

Отже, до «Ресурсного аспекту» діяльності віднесено такі бізнес процеси, як «Управління персоналом», «Забезпечення ресурсами основного та допоміжного виробництв», «Інформаційно-технічне обслуговування», «Забезпечення автотранспортом та механізмами», «Забезпечення економічної безпеки», «Забезпечення здорових та безпечних умов праці».

«Операційна діяльність», тобто основна діяльність, налічує такі бізнес-процеси: «Експлуатація та модернізація електричних мереж»; «Оперативно-диспетчерське управління режимами роботи мережі»; «Закупівля електроенергії»; «Постачання електроенергії»; «Аналіз споживання електроенергії»; «Технологічне приєднання»; «Моніторинг і оптимізація технологічних та комерційних витрат електроенергії». 

«Аспект споживачів та інших зацікавлених сторін», налічує бізнес-процеси, які орієнтовані на стейкхолдерів, а саме: «Організація та вдосконалення системи управління Товариства»; «Контроль та аналіз діяльності «Хмельницькобленерго».

«Фінансовий аспект» діяльності характеризується бізнес-процесами «Управління фінансами»; «Фінансово-економічне планування»; «Тарифоутворення».

Остання група, тобто аспект «Оновлення та вдосконалення», містить процеси спрямовані на постійний розвиток та оновлення, а саме: «Складання та моніторинг виконання річної інвестиційної програми»; «Формування та моніторинг виконання плану перспективного розвитку».

Принциповим питанням є виділення власників бізнес-процесів, оскільки до них висуваються особливі критерії, а саме:
  • Компетентність;
  • Знання потреб споживача, включаючи внутрішнього споживача, вмотивованість на результат;
  • Наявність повноважень, достатніх для керування процесом;
  • Лідерство;
  • Володіння ресурсами бізнес-процесу.
У кожного бізнес-процесу може бути тільки один власник, в той час як один власник може керувати більше ніж одним процесом.

При декомпозиції бізнес-процесу (розділення цілого на частини) можливе виділення власників підпроцесів, тобто процесів нижчого рівня.

З ціллю побудови ефективних моделей бізнес-процесів було запроваджено такий підхід до моделювання як моделюючі сесії.
Схематичне відображення принципу проведення моделюючої сесії
 

Мета проведення моделюючої сесії – це побудова моделі бізнес-процесу (1-2 рівень), тобто визначення власника, загального потоку вхідних/вихідних об’єктів, що задіяні в процесі, критеріїв та цілей процесу. Основні переваги моделюючої сесії в порівнянні з інтерв’ю – це активне залучення виконавців процесу до моделювання БП, можливість обговорення та співставлення думок та бачень процесу фахівцями різного рівня, спрощення процесу погодження моделей, регламентів БП, достовірність побудованих моделей.

Отже, ефективність впровадження процесного менеджменту залежить від багатьох складових: зацікавленості керівництва, визначення цілей впровадження, впровадження ефективної технології моделювання, вибір програмного забезпечення для моделювання, навчання персоналу та ін.

В наступній статті ми розглянемо програмне забезпечення, яке є надзвичайно важливим для створення єдиного репозиторію бізнес-процесів, питання щодо побудови матриць відповідальності, регламентації бізнес-процесів, створення системи управління бізнес-процесами. 

 
24 лютого 2015 р.
Олена Гриневич,
провідний інженер
відділу управління якістю 
ПАТ «Хмельницькобленерго»
Наверх