100 років тому у древньому кам’янці подільської губернії стартувала енергетика хмельниччини

 20.12.2012

Завершальний місяць року нинішнього знаменний для нашої області «круглою» датою — 100-річчя від часу свого зародження відзначатиме енергетика краю. Наразі працівники ПАТ «Хмельницькобленерго» активно готуються до своїх урочин.
Історичне ж обґрунтування цієї ювілейної дати здійснили дослідники Державного архіву Хмельницької області на підставі архівних документів, що зберігаються в Центральному державному історичному архіві міста Києва, Державних архівах Хмельницької, Житомирської, Одеської, Вінницької областей, у Російському державному історичному архіві (м. Санкт-Петербург, РФ) та газетному відділі Російської національної бібліотеки (м. Санкт-Петербург).
«Проведені дослідження дають підстави стверджувати, що системна електрифікація населених пунктів Подільської губернії (нині частина Хмельницької області) розпочалася з губернського центру — міста Кам’янця-Подільського, поетапно в двох напрямках: локально та централізовано», — каже директор Державного архіву Хмельницької області Володимир Байдич.
Як свідчать історичні джерела, початком відліку будівництва комунальної електричної станції та централізованого освітлення древнього міста над Смотричем є 31 серпня 1911 року. Саме того дня Кам’янець-Подільська міська дума розглянула питання про виділення ділянки на території міста під будівництво міської електростанції та внесення відповідних змін до генерального плану міста. 10 грудня 1911 року на засіданні Подільського губернського по земським та міським справам присутствія (до його складу входило керівництво губернії, предводитель дворянства та прокурор) заслухано доповідь про будівництво електричної станції в місцевості, запропонованій міською думою, та погоджено внесення змін до плану міста.
Дозвіл на виготовлення проектної документації та спорудження електростанцій надавало перше відділення Санкт-Петербурзького техніко-будівельного комітету Міністерства Внутрішніх Справ. Тому 26 січня 1912 року Київський, Подільський та Волинський генерал-губернатор Ф.Ф. Трепов направив на адресу Міністра внутрішніх справ Російської імперії три документи: постанову Кам’янець-Подільської міської думи, частину плану міста, де мала будуватися електростанція, та висновок Подільського губернського по земським та міським справам присутствія. Погоджені на найвищому урядовому рівні документи будівництва громадської міської електростанції та освітлення міста було надано підприємцю Ліп-Іуді Ландвігеру і компанії. На початку березня 1912 року він заявив у місцевій пресі: «… К работам по устройству освещения города электричеством будет приступлено в апреле месяце».
17 квітня 1912 року Кам’янець-Подільська міська громадська управа підписала договір з купцем Самуїлом Райсом та іншими підприємцями на облаштування в місті електричного освітлення. А 22 травня того ж року в присутності губернатора Ігнатьєва, голови міської управи, працівників різних установ, військових та місцевого населення було закладено фундамент для будинку електричної станції. Місце під будівництво освятив єпископ Подільський Серафим.
Наприкінці вересня 1912 року на багатьох кам’янецьких вулицях було встановлено електричні стовпи та натягнуто електричні лінії. Проте через масштабність електрифікації «Ландвігер і компанія» заявила в пресі про відкладення запуску електростанції на 15 жовтня, потім на 15 листопада, а ще пізніше — на 25 грудня. Принаймні, за свідченнями архівних документів, станом на кінець листопада в збудованому приміщенні електричної станції було змонтовано два нафтових двигуни потужністю 104 та 120 кінських сил, динамо-машина і акумулятори.
І ось — історичний момент: 15 грудня 1912 року «Ландвігер і компанія» подала електричне освітлення на Новий План, а з 22 грудня розпочала подавати його й на інші вулиці міста. Тож грудень 1912-го і став фактичною точкою відліку електроенергетики у нашому краї.
Знайшли хмельницькі архіваріуси й очевидне підтвердження наявності електричного освітлення будинків жителів міста та електричної напруги в дротах, а саме — факт короткого замикання, яке сталося в середині грудня через сплетіння електричних та телеграфних проводів в районі земської лікарні. Замикання спричинило пожежу на електричній станції та тимчасове відключення абонентів від електричної мережі. Для відновлення електричного освітлення було одержано від начальника Кишинівського поштово-телеграфного округу дозвіл на установку запобіжників.
«Електрифікація 50-тисячного міста Кам’янця-Подільського дала імпульс для будівництва громадських (комунальних) електростанцій в інших містах сучасної Хмельницької області, — резюмує В. Байдич. — До прикладу, в 1913 році запрацювала електростанція в місті Полонному, а в 1917-му — у Славуті…»
А ще була Проскурівська електростанція потужністю 200 кВт, згодом Новоушицька… Будувалися дизельні, паротурбінні, гідроелектростанції, енергопоїзди, лінії електропередач. У 60-ті роки область переходить на централізоване енергопостачання.
5 листопада 1970 року електрифіковано і підключено до державних електромереж село Кринцилів Городоцького району — останній населений пункт області, який підлягав електрифікації. Двадцять п’ять років тому введено в експлуатацію енергоблок №1 Хмельницької АЕС.
Енергетика області розвивалася і розвивається швидкими темпами. І в авангарді ось уже 17 літ іде сьогоднішнє ПАТ «Хмельницькобленерго» на чолі з генеральним директором Олександром Леонідовичем Шпаком. Тож і віковий ювілей енергетики краю працівники Товариства зустрічають з добрим настроєм, з вагомими трудовими здобутками.
Прес-служба ПАТ «Хмельницькобленерго»
Наверх